Час іде, змінюються люди та епохи, але в українському футболі одне залишається без змін - гегемонія двох клубів, 'Шахтаря' та 'Динамо'. Тільки вони розігрують між собою внутрішні титули. Але що якби їх не було, а звання чемпіона Україна розігрували всі інші? Terrikon.com представляє таку гіпотетичну ситуацію...

Сутність експерименту полягала в наступному. Бралися всі чемпіонати України, починаючи з сезону 1997/98 (звідти, власне, і витікає грандіозне протистояння Києва та Донецька). З усіх проведених матчів віднімали результати 'Шахтаря' та 'Динамо'. За винятком їх очок і складалася підсумкова таблиця. Ну, і ось що вийшло...

'Дніпро' та інші

Перші 9 чемпіонатів малюють нам картину деякої різноманітності, але з відчутною перевагою 'Дніпра', який виграв би 4 з цих турнірів:

2005-06 - Чорноморець
2004-05 – Дніпро
2003-04 – Металург (Д)
2002-03 – Дніпро
2001-02 - Металург (Д)
2000-01 – Дніпро
1999-00 – Кривбас
1998-99 – Кривбас
1997-98 – Дніпро

Загалом ці сезони дають нам картину приємної демократії. 'Дніпро' просто більш стабільний, що дозволяє йому виявлятися 'альтернативним чемпіоном' протягом усього цього відрізку. Але, як бачимо, свої зльоти переживали і 'Кривбас', і неіснуючий нині донецький 'Металург', і блiдий нинi одеський 'Чорноморець'.

По-різному розвивалися б ці турніри без наших грандів. Скажімо, у 1997/98 Карпати (тодішній третій призер) та Дніпро боролися б до самого фінішу. А в 1999/00 'Кривбас став би чемпіоном за явною перевагою, маючи вiдрив вiд найближчого конкурента у 7 очок. Що й казати - гарний був тоді 'Кривбас', в якому Олегу Тарану вдалося створити гармонію сили та думки.

Насправді епічна картина розгорнулася б у сезоні 2001/02. У реальній реальності місця з 3-го по 6-е розділили всього 2 очки ('Металург' Донецьк - 42, 'Металург' Запоріжжя, 'Металіст' і 'Дніпро' - по 40). Але у кожної з цих команд гранди тоді «відщипнули» по 10 очок, тож у вигаданій реальності порядок залишився б таким, а чемпіоном став би донецький клуб. Але боротьба за титул йшла б до самого фінішу аж між чотирма клубами (чого у реальному чемпіонаті України зроду не траплялося).

Цікаво виграв би титул донецький 'Металург' через два роки. Він тоді поступився у всіх 4 матчах двом лідерам, а ось 'Дніпро' зумів у цих зустрічах здобути 2 перемоги. У підсумку 'Дніпро' посів 3-е місце, випередивши 'металургів' на 5 очок. Якщо прибрати лідерів із їхніми очками, 'Металург' фінішував би першим.

Харківське домінування

Потім до харківського 'Металіста' прийшов Олександр Ярославський, і ландшафт українського футболу рішуче змінився. 'Металіст' швидко висунувся в 'третю силу' - а отже, якщо ігнорувати дві перші, то ставав безальтернативним чемпіоном. І це тривало 8 років:

2013-14 - Металіст
2012-13 - Металіст
2011-12 - Металіст
2010-11 - Металіст
2009-10 - Металіст
2008-09 - Металіст
2007-08 - Металіст
2006-07 - Металіст

У більшості з цих сезонів, за відсутності двох грандів 'Металіст' став би чемпіоном без особливих зусиль - його очковий запас над найближчим переслідувачем (як правило, 'Дніпром') майже завжди був значним. Але що найцікавіше – чемпіонами харків'яни стали б навіть у сезоні 2013/14, коли насправді 'Дніпро' випередив їх на 2 очки, завоювавши 'срібло' УПЛ. Тоді в поєдинках проти 'Шахтаря' та 'Динамо' 'Металіст' втратив 8 очок, а 'Дніпро' - всього 2. Якщо їх 'компенсувати', харківський клуб стає вищим.

'Зоря' та інші

Що було з 'Металістом' далі, всі ми знаємо. На перші ролі вийшли інші, колись нічим не примітні. Хоча й не одразу. Якщо ми рахуватимемо за нашим методом, то вийде, що кілька років на чемпіонських позиціях протримався 'Дніпро', але потім і з ним трапилися деякі неприємності, і вже далі... Втім, давайте подивимося на результат нашого експерименту:

2020-21 - Зоря
2019-20 - Зоря
2018-19 - Олександрія
2017-18 - Ворскла
2016-17 - Зоря
2015-16 – Дніпро
2014-15 – Дніпро

Сенсацій тут немає: третій призер завжди став би чемпіоном за відсутності двох грандів. І як правило, це відбувалося б без серйозної боротьби - 'бронзова' команда здебільшого мала значну перевагу над наступною. Гостра колізія могла б трапитися хіба що в сезоні 2019/20. Та й те, у пом'якшеному варіанті. Тоді за третю позицію всерйоз конкурували 'Зоря' та 'Десна'. У реальному житті, як ми пам'ятаємо, все вирiшилося лише в останньому турі, причому у очній зустрічі претендентів. Вони зіграли внічию, і 'Зоря' зрештою випередила 'Десну' на 2 очки. У нашій альтернативній реальності, розрив збільшився б ще на 2, тому що у зустрічах із 'Шахтарем' та 'Динамо' луганчани втратили в тому сезоні 16 очок, а чернігівці - всього 14. Тобто доля титулу вирішилася б за тур до фінішу, без будь-якого нервування.

Про що хочеться сказати на завершення? Напевно, без 'Шахтаря' та 'Динамо' чемпіонат України став би більш захоплюючим видовищем (хоча навряд чи більш змістовним). Але, як відомо, історія не знає умовного способу. Тому всім іншим українським клубам не залишається побажати нічого іншого, окрім того, що бажали завжди: знаходити внутрішні резерви та виростати до рівня грандів.