Олександр Зінченко стає в 'Арсеналі' знаковою фігурою. Це проглядалося з самого початку, але в останні тижні виявилося особливо яскраво. Він не просто добре грає – він є однією з тих постатей, на яких будується колектив. Terrikon.com спостерігає за процесом із задоволенням і не без здивування...

🥇Our Player of the Match yesterday?

🔋Energy. Commitment. Quality.

🤩 ALEX ZINCHENKO pic.twitter.com/ocJQWBGJV9

— Arsenal (@Arsenal) January 23, 2023

Найяскравішим проявом цієї еволюції став вирішальний момент в останньому матчі з 'Манчестер Юнайтед'. На 90-й хвилині при рахунку 2:2 Зінченко у фірмовому стилі прорвався своїм лівим флангом і зробив націлений пас назад, в центр штрафного майданчика. З цієї дії зрештою і народився гол Едді Нкетіа. Побачивши взяття воріт, Зінченко, не приховуючи емоцій, рвонув до трибун і, люто волаючи і трусячи кулаками, трохи побратався з уболівальниками. Які прийняли його як рідного.

Цей вулкан пристрастей декому може здатися картинним. А декому – відображенням того емоційного заряду, який Зінченко дає команді.

У принципі, 'Арсенал' - зовсім не вікова команда. Найстаріший у складі – 31-річний Седрік Соареш. Але ж Зінченко всього 26 років, і за віком він - всього восьмий у списку. Він приходив у команду, де були доросліші та авторитетніші гравці, наприклад, Граніт Джака або Томас Парті. Але Зінченко з перших днів говорив і діяв так, наче саме він тут головний. Ну, або як мінімум – один із головних.

Йому не доводилося затверджуватись. Він був бажаною покупкою для Арсеналу взагалі і Мікеля Артети зокрема. Чимало джерел писали про те, що підтримка тренера йому гарантована абсолютна. Артета знав українця по Манчестер Сіті і точно розумів, навіщо йому потрібен цей гравець. Це призвело до того, що Зінченко одразу отримав місце в основному складі, тим більше що допомогли ще й побічні обставини (травма його конкурента за позицією Кірана Тірні). Відповідальний, як завжди, наш футболіст одразу заграв на пристойному рівні, що спричинило швидкі симпатії глядачів. Які зміцнилися розумною поведінкою Зінченка, який дуже добре розуміє, що говорити в інтерв'ю та що робити на публіці.

Його показники говорять за нього. За точністю передач, наприклад, він - один із найкращих у команді з гравців 'основи' (89%), а якщо не брати центральних захисників, паси яких часто не загострюють - то й зовсім найкращий. У нього - вищий показник з відборів, не рахуючи знову-таки гравців центру (1.9 у середньому за матч). Він віддає дуже багато передач (55.3 у середньому, із креативників краще – лише у Томаса Парті). В окремих матчах він видає суперперфоманси, які викликають захоплення трибун. Наприклад, у недавньому дербі з 'Тоттенхемом' він заробив оцінку 7.4 від WhoScored (третя у команді), віддавши 75 передач - найбільше на полі. Після цього матчу один із уболівальників написав у фанатському чаті 'Арсеналу': 'Навіщо нам Мудрік, коли маємо Зінченка!'. І голосуванням на офіційному сайті клубу саме українця визначили найкращим гравцем поєдинку.

Але Олександр має властивість, яку цифрами не обрахуєш - це його вплив на оточуючих. Комунікабельна, компанейская людина, яка дуже швидко навчається, він вільно говорить англійською, моментально усуваючи всі бар'єри між собою та іншими людьми - мовні, психологічні, культурні. Згадується торішнє інтерв'ю, яке в нього для ВВС брав Гаррі Лінекер невдовзі після початку війни. Протягом 8 хвилин Зінченко вільно міркував на теми набагато більш абстрактні, ніж стандартні 'Я щасливий грати в цій команді' і 'Ми продовжуватимемо в тому ж дусі'.

Таким чином, він має інструменти впливу на оточуючих, і вже має зароблений в АПЛ авторитет. Як він це використовує? Послухаємо самого Зінченка: 'Коли я прийшов у клуб, то сказав хлопцям, що ми не думатимемо про топ-3, ми боротимемося за титул. Деякі з них почали сміятися, але тепер вони починають вірити'. Вражає, правда?

У футболі, як і взагалі у житті, важливо все робити вчасно. Багатьом здавалося, що у 2016 році Зінченко ще начебто рано приходити до 'Манчестер Сіті'. Справді, тоді прорватися йому було нереально, його швидко віддали в оренду. Але далі він уперся і наполіг на тому, щоб працювати в 'Сіті', хай і з мізерними перспективами попадання до складу. Він розумів, що школа Пепа Гвардіоли безцінна, і намагався вичавити з неї все, що можна. Його серйозне ставлення до справи, зрештою, спрацювало - він продавив, нехай і з величезним трудом, місце в команді, нехай і на незвичній позиції.

Тут, до речі, ще один бонус – його адаптивність. Не кожен атакуючий центральний півзахисник зможе стати успішним фулбеком, погодьтеся.

Так ось, перехід до 'Арсеналу' бачиться дуже своєчасним кроком. Ось що думає про це відомий скаут Павло Кучеров: 'Зінченко – технічний гравець, має гарну ліву ногу, він класно бачить поле. Комбінаційний футбол йому личить. Тим більше, в 'Арсенал' він уже прийшов гравцем, що сформувався, від якого багато чого чекають. Впевнений, що Зінченко розвиватиметься в 'Арсеналі' і стане одним із лідерів команди'.

Все так, лише з одним уточненням. Здається, Зінченко не стане, а вже став одним із лідерів 'канонірів'.