Джастін Лонвейк: Дійсно було нелегко
22-річний голландець приєднався до “Динамо” вже протягом сезону, проте зумів пробитися до складу і навіть відзначився гарним голом за “біло-синіх”. Після завершення першої частини сезону Лонвейк розповів в інтерв'ю клубному сайту, якими для нього були ці кілька місяців у Києві.
- Джастін, було непросто одразу освоїтися у новій команді та стати її частиною?
- Звичайно, мені потрібен час, щоб пристосуватися до того футболу, який проповідує головний тренер. Також краще дізнатися про стиль гри кожного партнера по команді, щоб добре взаємодіяти з ними на полі.
Спочатку мені справді було нелегко. Але я намагався отримати максимум інформації та досвіду з кожного тренування, уважно дивився хто і що робить на полі. Намагався якнайшвидше опанувати команду, звикнути до її стилю гри, щоб почати приносити користь у матчах.
- Зараз ти вже можеш порівняти український чемпіонат із датським, у якому ти розпочинав цей сезон. Які основні відмінності? До чого довелося звикати тут?
- Мені здається, в українському чемпіонаті більший наголос на фізичних кондиціях. Головне, до чого мені потрібно було пристосуватися, це те, що “Динамо” багато володіє м'ячем, а більшість наших суперників сідають низько та обороняються всією командою. Це дуже відрізняється від того, як доводилося грати "Віборгу" у чемпіонаті Данії.
- У матчах, у яких ти брав участь, ти органічно вписався у динамівський трикутник у центрі поля. Легко налагодив взаємозв'язок із Сидорчуком та Буяльським?
- Так, ці хлопці, справді дуже розумні футболісти. До того ж, вони грають у команді довгий час, чудово відчувають її гру. У матчах нам вдавалося добре взаємодіяти, все давалося природно, тому що, повторюся, це дуже розумні гравці, які добре бачать поле, завдяки чому мені було легше пристосуватися до командних механізмів у центрі поля.
- Твої удари з дистанції щоразу несли у собі загрозу воротам суперників. Це вимога Луческу – частіше бити по воротах здалеку, чи твоя звична манера гри?
- Якоюсь мірою це мій стиль гри, адже я знаю, що можу добре пробити з дистанції. Але й Луческу мені каже, що якщо є можливість для удару здалеку, то треба бити. Так що у мене є свого роду карт-бланш використовувати свій удар за будь-якої можливості.
- Ти вже мав час дізнатися Київ краще?
- Під час сезону у мене не було так багато вільного часу, але кілька разів я вечеряв у місті і трошки побачив Київ. Звичайно, поки що далеко не все, що я хотів, але з того, що я побачив, можу сказати, що це дуже гарне місто.
- Твої рідні дуже хвилюються через те, що ти живеш у країні, в якій зараз війна?
- Звісно, вони уважно стежать за новинами про те, що відбувається в Україні. Іноді їхнє занепокоєння посилюється, і вони дзвонять мені або пишуть повідомлення, щоб дізнатися, чи все гаразд зі мною. Я намагаюся їх заспокоювати.
- З ким ти найчастіше проводиш вільний час у Києві?
- Найчастіше з Русланом Нещеретом, Владом Ванатом, Томашем Кендзьорою. Ми разом іноді виїжджаємо повечеряти, бо вони, як і я, зараз здебільшого живуть на базі.
- Де ти проводиш відпустку? Які плани на різдвяні свята?
- Спершу я поїхав до рідного Тілбурга до родини. І зараз я в Нідерландах, зустрічаюся тут із усіма родичами та друзями, яких давно не бачив. Різдво ми з родиною плануємо зустріти у Парижі.
- У юнацьких та молодіжних командах ПСВ ти грав разом із Коді Гакпо, одним із головних відкриттів ЧС-2022. Ви з ним друзі?
- Насправді ми з Коді весь час були в одній команді з 10-річного віку, починаючи з ПСВ U11 і аж до U19. Тобто трохи більше дев'яти років. Так, ми й зараз іноді спілкуємось, підтримуємо зв'язок. Звичайно, я йому побажав удачі перед Чемпіонатом світу.
- Як вважаєш, після такого виступу в Катарі має хороші шанси перейти в один з європейських топ-клубів?
- Я впевнений, що він гратиме за топ-клуб. Після його голів на Чемпіонаті світу він тепер у всіх на слуху. Він зробив дуже вагомий крок уперед, і я за нього щиро радий.
- З ким ще зі збірної ти добре знайомий?
- Я грав у молодіжній збірній із Маттейсом де Лігтом, він був запасним на цьому чемпіонаті. З тих, хто потрапив у фінальну заявку, ще знайомий з Ноа Лангом, він також 1999 року народження, ми з ним якось перетиналися в молодіжній збірній.
- Загалом ти ретельно стежиш за ЧС-2022? Чи багато матчів вдалося подивитися?
- Так, я дивився майже усі матчі нашої національної збірної. На жаль, Нідерланди не пробилися до фіналу чи матчів за медалі, але команда добре грала. Прикро, що програли у серії пенальті, адже це завжди лотерея, де шанси 50 на 50.
- За кого вболіватимеш у фіналі?
- Схиляюся до "боління" за Францію, адже Аргентина вибила нашу збірну. Так, підтримуватиму Францію.
- Чи стати гравцем національної збірної – твоя мета на найближче майбутнє?
- Я не зациклююсь конкретно на попаданні до збірної, я більше сфокусований на своїй грі, на "Динамо". А це прийде само собою, коли я справді готовий. Головне зараз – демонструвати гарну гру та прогрес у “Динамо”.
