Який чемпіонат світу без відкриттів нових імен? Хтось виникає взагалі з невідомості. Хтось уже був нам знайомий - але поводиться зовсім по-новому. А хтось раптом починає сяяти вже в безнадійно, здавалося б, зрілому віці. Ось десятка відкриттів, складена Terrikon.com після довгих роздумів...

Едсон Альварес (25 років, Мексика)

Нітрохи не блиснувши, Мексика вперше за дуже довгий час не змогла подолати групову стадію чемпіонату світу. Щоправда, поступилася полякам лише на самому фініші, та й взагалі, виглядала бойово та гідно. Найкращим у її складі, судячи з оцінок, був опорний півзахисник Едсон Альварес - справжній 'король повітря' (середня кількість виграних верхових дуелей за матч - 5.5, найкращий показник на чемпіонаті). Людина, яка вже 3 роки є власністю 'Аякса', явно готова зробити наступний крок у кар'єрі.

Джорджіан де Арраскаета (28 років, Уругвай)

У 28 років життя тільки починається - це ми тепер точно знаємо, дивлячись на витонченого уругвайського лівого вінгера. На старті його тримали за запасного, у невдалому матчі з Португалією він вийшов на заміну, а проти Гани - вже зі старту та двома голами забезпечив своїй команді перемогу (на жаль, що нічого не вирішила). Швидкий, спритний, напористий гравець вариться в соку бразильського чемпіонату вже дуже довго, з 2015 (у 'Крузейро' та 'Фламенго'). Але в Катарі він затьмарив усіх уругвайських 'європейців' - і Дарвіна Нуньєса, і Федеріко Вальверде, і Родріго Бентанкура.

Ріцу Доан (24 роки, Японія)

Кращий 'джокер' чемпіонату. Його ім'я ми бачимо у протоколах усіх 4 матчів, які Японія провела в Катарі, у двох із них (з Німеччиною та Іспанією) Доан виходив на заміну – і за кілька хвилин забивав. Будь-якого японського гравця можна називати 'самураєм' за відвагу та самовідданість, але Доан гідний цього, мабуть, найбільшою мірою. Форвард 'Фрайбурга' напевно піде на підвищення - Бундесліга його вперше побачила цього сезону, але чемпіонат світу зробив з маленького японця фігуру вже зовсім іншого калібру.

Гаррі Суттар (24 роки, Австралія)

Відіграв 4 повні матчі на чемпіонаті світу - таких людей у ​​національному футболі ще не було. Величезного 198-сантиметрового центрального захисника видно з будь-якої точки стадіону і діє вiн, як повний господар своєї території, 'знімаючи' і верх, і низ (найкращий показник у команді з виносів і другий - з перехоплень). Провів дві бездоганні гри (з Тунісом та Данією, в останній став найкращим гравцем матчу), та й з Аргентиною мав найвищий бал серед австралійців за версією WhoScored. На даний момент - гравець 'Сток Сіті', але в січні можна чекати новин про його нове працевлаштування.

Борна Соса (24 роки, Хорватія)

Вихованець загребського 'Динамо' не є відкриттям у повному розумінні цього слова - все-таки він з 2018 виступає в 'Штутгарті' і в сезоні 2020/21 блищав по-справжньому з 9 асистами в Бундеслізі (дуже непогано для лівого захисника) . Але на міжнародному рівні Соса лише починає затверджуватись, за збірну грає лише з літа 2021, тож Катар справді став для нього проривом. Поєднуючи відмінні дії в обороні та атаці (3 відбори та 1.3 кроси в середньому за матч, і те, й інше – найкращі показники в команді), цей лівий захисник у нинішній версії збірної Хорватії – фігура незамінна.

Гонсалу Рамуш (21 рік, Португалія)

По суті, в Катарі він блиснув лише в одному матчі, зробивши хет-трик зі Швейцарією. Але яка ж це була яскрава вистава! Вийшовши у стартовому складі замість Кріштіану Роналду, форвард 'Бенфіки' явно дав зрозуміти, що старим тут більше не місце. Крім усього іншого, він став наймолодшим автором хет-трику у плей-офф з 1962. Звичайно, Європа знала Рамуша і раніше, він уже й у Лізі чемпіонів гідно виявив себе. Але після Катару, безумовно, футбольний світ подивиться на нього зовсім інакше.

Яссін Буну (31 рік, Марокко)

Марокканський голкіпер, який, до речі, народився в Канаді, вже 8 років виступає в топ-чемпіонаті (Ла Лізі), але хіба хтось його вважав зіркою до чемпіонату світу? У Катарі Буну став однією з головних дійових осіб усього турніру. У 1/8 фіналу він повторив подвиг Олександра Шовковського, відбивши всі пенальті у післяматчевій серії з Іспанією. У чвертьфіналі нічого не пропустив від Португалії. Йому ще грати та грати – і, схоже, тепер уже зовсім в іншому статусі.

Домінік Лівакович (27 років, Хорватія)

Ще один голкіпер у нашому списку – і теж не сказати, щоб такий уже юний. Але до своїх років він ще мало відомий футбольній Європі, оскільки ніде, окрім чемпіонату Хорватії, не виступав. Катар зробив його супергероєм, і тепер Домініка розглядають уже як можливого спадкоємця Мануеля Нойєра у 'Баварії'. Він зробив немислиме - відбив 4 пенальті в післяматчевих серіях з Японією та Бразилією. На чемпіонатах світу цього раніше не вдавалося зробити нікому.

Мохаммед Кудус (22 роки, Гана)

Гана на мундіалі виступила невдало, посіла останнє місце у групі - але голів забила більше, ніж деякі переможці інших груп. А найкращим її бомбардиром став саме Кудус, форвард 'Аякса', який раніше зірок з неба не хавтал - але проти Кореї видав справді видатну гру, показавши, на що він, добрий день, здатний. І знаєте, хто тепер висловлює інтерес до нього? 'Барселона'. Там заявляють, що стежили за молодим ганцем уже понад рік. Але після чемпіонату світу інтерес набув набагато активніших форм.

Алексіс Макаллістер (23 роки, Аргентина)

Не найпомітніший гравець 'Брайтона' на чемпіонаті світу перетворився на одну з головних зірок 'альбаселесте'. Він пройшов весь шлях до фіналу, причому по ходу справи ставав дедалі помітнішим і важливішим. У Катарі він забив дебютний гол у складі збірної (постраждав поляк Войцех Щесни), але важливіше було інше. Макаллістер показав реально зіркову гру в другій лінії атаки, чудово підтримуючи напад і за необхідності виходячи на передню лінію. Ми побачили перед собою справжнього топ-виконавця.