З 'Ренном' 'Шахтарю' зустрічатися раніше вже доводилося. 17 років тому у розіграші Кубка УЄФА, на зорі ери Мірчі Луческу, донецький клуб здійснив приємний вояж до Франції, і про нього зараз згадує Terrikon.com...

Це була друга європейська кампанія Луческу у 'Шахтарі'. Після досить успішного сезону 2004/05 (третє місце у групі Ліги чемпіонів і потім - вихід до 1/8 Кубка УЄФА), наступного року 'Шахтар' без зайвих розмов вилетів з кваліфікації Ліги чемпіонів (поступився 'Інтеру'), але потім легко пройшов 'Дебрецен' у кваліфікації Кубка УЄФА і восени 2005 року вийшов у груповий турнір.

Там була своєрідна схема: у кожній групі - по 5 команд, одне коло, по 4 матчі (2 будинки та 2 в гостях). Три найкращі виходять у плей-офф. Схема не прижилася, але 'Шахтарю' тоді через неї пройти довелося. Загалом успішно: вдома виграли у ПАОКа, в гостях - у 'Штутгарта' (одна з найзначніших на той момент єврокубкових перемог 'Шахтаря'). Щоправда, з бухарестським 'Рапідом' вдома трапилася осічка - але все одно, останній матч із безпросвітним аутсайдером 'Ренном' достатньо було звести внічию, щоб вийти з групи.

Матч проходив 1 грудня, і треба сказати, погода в Ренні ще була не зимова - втім, у провінцію Бретань, де знаходиться це місто, справжня зима рідко заглядає. Бретань - півострів, з трьох боків оточений водами Атлантичного океану, які несуть тепло та вогкість. У день матчу погода була то похмура, то сонячна, але надвечір небо остаточно спохмурніло і врешті-решт вирвало з себе дрібний холодний дощ, від якого був лише один порятунок - місцевий кальвадос.

Стадіон у футбольного клубу Ренн розташований 'на висiлках' - вже майже за межею міста, але дуже симпатичний і затишний, а в 2005 був ще й дуже сучасний, тому що буквально за рік до того його реконструювали. Вміщує він 30 тисяч, але заповнився того вечора далеко не повністю - ловити 'Ренну' в тому розіграші було вже нічого, а 'Шахтар' все-таки являв собою недостатню принаду, щоб йти на нього в будь-якому разі, незалежно від значущості матчу. Щоправда, фанатська трибуна 'заряджала' не по-дитячому, і завдяки чудовій акустиці 'Роажон Парку' створювалося враження потужної звукової стіни, що тиснула на психіку.

Той 'Ренн' був не той, що нинi. Зараз команда під цією назвою – постійно серед лідерів, останніми роками була і п'ятою, і третьою, а торік – четвертою. 2005 року вона потрапила до Кубка УЄФА теж з четвертої позиції, але трапилося це якось раптом. Хоча господарі клубу вже кілька років і роздавали всілякі амбітні обіцянки, їх плани в життя конвертувалися туго. 'Ренн' продовжували сприймати як середняка - та він і поводився як середняк.

Протягом усього поєдинку відчувалося, що 'Шахтар' - кваліфікованіший, впевненіший у собі і менш нервовий учасник того, що відбувається. 'Ренн' діяв прямолінійно, сподівався, ймовірно, на характер і на фарт, який ні-ні, та й підкине щасливий шанс. 'Шахтар' будував свої атаки куди тонше - проникні паси щоразу занурювали французів у глибокий подив. Вже на 6-й хвилині під час такого прориву Елано завалили у штрафному майданчику - але суддя явно не хотів починати з пенальті так рано. Ну, а на 38-й хвилині в аналогічній ситуації на газон поклали Агахову - і тут 11-метровий був неминучим. Його холоднокровно реалізував Елано.

Елано, куплений 'Шахтарем' у січні 2005, був трансферною сенсацією - ще б пак, перший, хто прийшов у клуб як діючий гравець збірної Бразилії! Він був дуже гарний, але не стабільний, іноді просто відключався від того, що відбувається на полі. Але коли хотів, то грав як бог. Ну, або як напівбог - саме так вийшло у Ренні. Весь перший тайм він перебував в активній справі, і нічого захист французів з ним вдіяти не міг. А пенальті він реалізував спокійно та чітко.

Чи хочемо сказати, що 'Ренн' здався на милість переможця? Нi. Противник виявився завзятим і зубатим, хоч і не дуже винахідливим. Але кілька моментів створив, попрацювати Дмитра Шуткова змусив, а в одній ситуації Йоан Гуркюфф (безумовно, головна зірка 'Ренна') незбагненним чином вдарив у 'молоко' з лінії воротарського майданчика. І зустрічали гравців суперника господарі жорстко, не шкодуючи ні своїх, ні чужих ніг, отримавши в результаті 4 жовті картки (а могли б - і вдвічі більше, якби суддя виявився суворішим). Загалом, мінімальна перемога 'гірників' зовсім не була курортною. 'Шахтарю' довелося неабияк напружитися, а зла холодна мряка ще й додавала дискомфорту.

Але головна проблема чекала 'гірників' не на полі. Їхній виліт з аеропорту Ренна наступного ранку ледь не закінчився трагедією - у найгіршому значенні цього слова. На зльоті відмовив один із двигунів, і пілот в останній момент встиг загальмувати і втримати лайнер на землі. Ще секунд 15 – і літак був би вже у повітрі, де такий інцидент призвів би до повноцінної катастрофи. Довелося 'Шахтареві' в скромній будівлі аеропорту довгі години чекати, поки спонсори знайдуть і приженуть резервну машину. За цей час у кафе та барах було з'їдено, напевно, весь запас снеків, а Даріо Срна встиг зачарувати значну частину жіночого персоналу аеропорту.

От так 'Шахтар' прогулявся в Ренн у грудні 2005. Сподіваємося, що в лютому 2023 візит виявиться спокійнішим - і не менш вдалим.