Роль Сікана: третій серед рівних
Михайло Мудрік закликає всіх не цькувати Данила Сикана за промах у матчі з 'Селтіком', тому що Данило - 'козак', сам все розуміє і намагається щосили. І це – дуже гарна та правильна позиція. Але проблема Сікана полягає далеко не в одній окремо взятій дії, і Terrikon.com постарався вивчити її глибше...
Ще коли Сікан тільки починав затверджуватись у 'Шахтарі', а позаминулий головний тренер Луїш Каштру віддавав перевагу Фернандо - як здавалося багатьом, несправедливо, колега Олексій Слівченко аналізувавдії обох і дійшов незаперечного висновку: Фернандо - об'єктивно найкращий, майже за всіма статистичними показниками. Адже Фернандо, ми пам'ятаємо це все, був, м'яко кажучи, не генієм атаки. Сікану заважали проявити свої таланти якісь ментальні нюанси - чи він не міг ніяк струсити з себе ауру молодого генія, зароблену в юнацькій збірній, чи за своєю природою не міг зібратися в новій обстановці.
Надалі Сікан грав у 'Маріуполі', потім повернувся до 'Шахтаря'. У нього траплялися сплески, він визнавався найкращим гравцем туру, а потім знову вибухав тривалою безгольовою серією. У його грі геть-чисто була відсутня стабільність, що, як правило, є свідченням нестачі ментальної стійкості. У принципі, те саме можна сказати і про його недовгий і не особливо славний період перебування в 'Ганзі'.
Але не забуватимемо, що перш ніж допустити епічний промах із 'Селтіком', Сікан спорудив два хет-трики поспіль - спочатку в матчі за збірну U-21 (який вивів її у фінальну частину Євро-2023) , потім – в УПЛ, у матчі з 'Металістом'. Тобто i в цьому сезонi відбувається все те саме: триває 'бовтанка' між удачами та провалами. І 'бовтанка' досить різка.
Давайте зосередимося на базовій статистиці Сікана у Лізі чемпіонів. Тренер його використовує скупо, віддаючи перевагу іншим варіантам на вістрi атаки. У перших двох іграх взагалі не використовував, потім випускав на заміну: з 'Реалом' у гостях - на 67-й хвилині замість Шведа, з 'Реалом' у Польщі - на 77-й замість Траоре, з 'Селтіком' у гостях - на 57-й замість Траоре. Щоб продемонструвати переконливу статистику на таких коротких проміжках, треба дуже постаратися. У Сікана це не вийшло.
З 'Реалом' у гостях він за 23 хвилини здійснив 8 дотиків м'яча, продемонстрував точність пасу 85.7%. З 'Реалом' у Польщі, відповідно - 7 дотиків за 13 хвилин, точність пасу 100%. З 'Селтіком' - 17 дотиків за 33 хвилини, точність - 83%. Маємо на увазі, що у всіх цих ситуаціях 'Шахтар' грав зовсім не в атакуючий футбол - тобто, активність Сікана можна визнати задовільною, а точність передач - стерпною, враховуючи, що відбувалися вони не в тепличних умовах, а, як правило, під тиском.
Теплова карта дій Сікана в останньому матчі показує його 'розподіленість' по полю, фіксує його часту присутність не лише перед штрафним суперника, а й на правому фланзі, а також на своїй половині поля, на межі першої та другої зони. Тобто він виконував (принаймні прагнув) різні функції, не був одноманітним. І якби забив у тому злощасному моменті – напевно, його виступ оцінювався б позитивно. Але він не забив і це все перевернуло.
Скільки не переглядай цей епізод, під яким кутом не повертай камеру, виправдання Сікану в конкретному випадку не знаходиться. Що сталося на 72 хвилині? Михайло Мудрік прорвався на лівому напівфланзі, випередив опонента і повз воротаря виклав м'яч Сікану, як на блюдечку. Як того залишили одного перед порожніми воротами - загадка, але факт є фактом: Сікан знаходився в абсолютно комфортабельних умовах. Що робить Сікан, що стоїть метрів за сім від лінії воріт? Робить спробу зупинити м'яч - найпростіша дія, якій навчають у перші місяці перебування у футбольній школі. Сікану його виконати не вдається. М'яч відлітає від ноги у напрямку воріт, зрадницьки закручується і проходить повз, поряд зі штангою.
Це, безумовно - катастрофічний фейл, рівного якому у всій його кар'єрі, швидше за все, не буде, і винен у ньому майже повністю сам він. Але ми не повинні забувати те, що трапилося 14 хвилин раніше, коли Мудрик забивав гол. Пас на вихід йому дав Сікан. Не Бог який пас, прямо скажемо - перед Мудриком вже була вільна зона, направляти м'яч туди було легко і просто. Але все одно Сікан зробив це чисто, спокійно, впевнено і своєчасно. Затримайся він хоча б на секунду - можливо, не було б ні стрімкого прориву Мудрика, ні його геніального удару.
Про що йдеться? Про те, що Сікан – безумовно, гравець не без дару та не без розуміння. Але він ніяк не може подолати проблеми з концентрацією та ментальністю (які - йому краще знати). І з таким психологічним вантажем йому практично неможливо вибратися з нинішнього стану гравця ротації, на якого роблять ставку лише в тому випадку, коли більше нема на кого. Незважаючи на слова Ігора Йовічевича про те, що у його команді рівні шанси мають усі, очевидно, що Сікан в атаці – лише третій серед рівних, пiсля Мар'яна Шведа та Лассіни Траоре.
Тому, для початку, скажемо йому слова підбадьорення з приводу окремо взятого промаху з 'Селтіком' - дійсно, з ким не буває, і концентруватися тільки на цьому не варто. Але водночас наполегливо порадимо звернути увагу на глибинні проблеми, що призводять до регулярних провалів у його грі. Якщо Данило з ними не розбереться, до 'основи' він так і не дістанеться.
