Голкіпер «Динамо» Денис Бойко, який 9 жовтня у матчі проти «Руху» отримав травму передньої хрестоподібної зв'язки та переніс операцію, в інтерв'ю кореспонденту офіційного клубного сайту розповів про самопочуття, майбутнє відновлення та останні результати команди:

- Денисе, це перша така серйозна травма у вашій кар'єрі?
– Також непроста травма була зі спиною, коли мене прооперували у Мюнхені, і 2-3 місяці знадобилося на відновлення. Але це, мабуть, справді, найважча.

- Згадуючи епізод, у якому її отримали, чи можна було зробити інакше, щоб уникнути серйозних наслідків?
– Зараз із цього приводу можна говорити все, що завгодно. Звісно, ​​можна було. Якби я знав, що після приземлення я отримаю травму, звичайно, зіграв би інакше. Варіантів було багато: можна було перевести м'яч через поперечину та заробити кутовий. Я намагався ловити м'яч, щоб зберегти його для команди, і мені це вдалося, але так судилося, що в тому епізоді отримав травму. Є те, що зараз є, треба рухатися далі, набиратися сил і відновлюватися. Зробити два кроки назад, щоб потім три – вперед.

– Як вам удалося вийти з такою травмою на другий тайм?
- Я відразу відчув невеликий, але характерний хрускіт у коліні і зрозумів, що там щось сталося. Звичайно, намагався не думати про погане, а лише про позитив, що, мабуть, це просто забій, і коліно витримало. У перерві поспілкувався з лікарями та Луческу, і зійшлися на тому, що якщо моє самопочуття погіршуватиметься, я відразу попрошу заміну, щоб не нашкодити команді. У перерві я почував себе ще більш-менш нормально. Коли після матчу зробили МРТ, вона підтвердила, що я не мав повного розриву зв'язки, а лише розволокнення. Все інше було цілим і на місці, але навіть із розволокненням таку травму потрібно лише оперувати та замінювати хрестоподібну зв'язку.

Так, на другий тайм я вийшов, але коли коліно почало наливатися, попросив заміну. В принципі, міг грати й надалі, але оскільки рахунок був лише 1:0 на нашу користь, не став ризикувати командним результатом. Якби я в якийсь момент не зміг допомогти хлопцям, це могло б вплинути на результат.

- Як пройшла операція?
– Добре, гладко, лікарі задоволені, зараз перебуваю на первинній реабілітації. Реабілітологи теж кажуть, що все йде гаразд. Дивлячись на моє коліно, вони задоволені тим, як відбувається відновлення.

- Які подальші дії з вашого боку? Коли розпочнеться повноцінний період відновлення?
– Повноцінний відновлювальний період розпочнеться, мабуть, за 2-3 тижні. Перший етап проходитиму в Барселоні, там, де й оперувався, під наглядом лікаря, який мене оперував, а також місцевих фізіотерапевтів та реабілітологів. Після того, як знімуть шви, почну повноцінний етап відновлення та реабілітації. Все це триватиме шість місяців. Лікарі розходяться на думці, називаючи термін від п'яти до семи місяців. Можна відновитись і через три місяці, але зв'язка має прирости, а це фізіологічний процес, який, за свідченням фахівців, потребує не менше шести місяців.

– Зараз у «Динамо» непростий період, результати не тішать. Що хочете сказати вболівальникам, які продовжують підтримувати команду?
- Справжнім уболівальникам, не тим, хто у скрутний час відвертається від команди або кричить «Ганьба!», хочу сказати, що наші результати останнім часом справді не тішать. А як відомо, результат у футболі – це головне. Насправді зараз усім дуже важко. Насамперед, хочеться, щоб кожен уболівальник, який любить цю команду і вірить у неї, продовжував нас підтримувати і розумів, що у нас немає футболістів, яким було б все одно, які виходять на футбольне поле і тільки відбувають номер або відпрацьовують свою зарплату.

Усі хлопці справді хвилюються, їм не байдуже, кожному, хто зараз у складі нашої команди, не байдуже, ми всі переживаємо за результати, за те, що зараз відбувається з «Динамо». Так, період дуже складний і скрутний, але його потрібно пережити насамперед ментально та психологічно як індивідуально, так і командою в цілому.

Повинні впоратися за допомогою наших уболівальників і вийти на той рівень, на який всі від нас очікують, який команда показувала в попередніх сезонах. На це потрібен час. Потрібно вірити не лише у футболістів, у команду, а й у головного тренера та тренерський штаб, адже їм теж дуже важко. Повірте мені, і Луческу, і його помічники роблять все можливе, щоб вивести команду з цього стану, якнайкраще підготувати до кожної наступної гри, все налагодити та стати на переможний шлях.