Завтра буде вручено черговий 'Золотий м'яч' - вже 66-го разу. А починалася ця дивовижна історія 66 років тому. Terrikon.com простежив за тим, які нації опинялися у пріоритеті у ході еволюції процесу...

Першим володарем 'Золотого м'яча' 1956 року став англієць. Це було логічно - нагородити як авансом представника країни, що дала світу футбол. Але потім англійці з-поміж володарів призу зникають на ціле десятиліття. До кінця 50-х років у пріоритеті - іспанці: двічі приз бере великий Альфредо Ді Стефано (який, якщо чесно - іспанець відносний), представник великого 'Реала', який брав один Кубок чемпіонів за іншим. Ще одним лауреатом стала людина з протилежного табору – Луїс Суарес із 'Барселони'.

Цікаво, що після цього іспанці назавжди зникають зі списку володарів 'Золотого м'яча', і протягом 60-х у ньому панує весела чехарда: країни змінюють одна одну, і лише італійцям вдається відзначитися тут двічі (Омар Сіворі з 'Ювентуса' та Джанні Рівера з 'Мілана'). А так – серед зазначених журі побував представник навіть такої скромної футбольної держави, як Північна Ірландія (але зате якийсь представник – Джордж Бест!). У сумі, іспанці за загальною кількістю перемог до 1970 року все ще тримають першість.

Але у 70-х роках уперед вийшла Німеччина (точніше – тоді ще ФРН). Завдяки двом перемогам Франца Беккенбауера та однієї – Герда Мюллера вона наздогнала іспанців та стала історичним лідером. Потім з нею зрівнялася Англія - ​​двома перемогами Кевіна Кігана вона також довела кількість загальних успіхів до 4 (крім Метьюза, лауреатом раніше ставав ще й Боббі Чарльтон). Тим часом, до того скромні Нідерланди записали у свій три 'Золоті м'ячі' Йохана Кройфа, впритул підтягнувшись до лідерів (це їм знадобиться згодом). Завдяки тріумфу Олега Блохіна у 1975, дуже пристойно виглядав у зведеному рейтингу СРСР (на рахунку якого був ще й успіх Лева Яшина у 1963).

У 80-х німці додали ще два 'Золоті м'ячі' Карла-Хайнца Румменігге і довели їхню загальну кількість до 5 - здавалося, недосяжний показник. Але наприкінці десятиліття неймовірно активізувалися голландці - і зрештою вийшли на перше сукупне місце (до успіхів Йохана Крофа в 70-х додали своє Рууд Гулліт і двічі Марко ван Бастен - всього 6 призів). Згадаємо також хет-трик Мішеля Платіні в середині десятиліття - таким чином, у французів стало 4 'Золоті м'ячі' (перший завоював Раймон Копа ще в 1958).

У 90-х німці повернули собі лідерство завдяки перемогам Лотара Маттеуса та Маттіаса Заммера - але Нідерланди відповіли ще одним 'Золотим м'ячем' Марко ван Бастена. Французи взяли п'ятий та шостий призи (Жан-П'єр Папен та Зінедін Зідан). А головне, що тоді сталося – до участі у конкурсі було допущено неєвропейців. І одразу серед лауреатів з'являються бразильці (Роналдо та Рівалдо). Але все-таки у нове десятиліття та тисячоліття лідерами увійшли Німеччина та Нідерланди (в обох – по 7 перемог).

У нульових роках додалося троє бразильських тріумфаторів - ще раз Роналдо, а також Роналдіньо та Кака. Німців серед нових володарів Золотого м'яча ми не бачимо. Забігаючи наперед, скажемо, що їх уже тут і не буде. Як, зрештою, і бразильців. Таким чином, Німеччина зупинилася на 7 трофеях, залишаючись лідером, а Бразилія - ​​на 5 (без сумніву, у неї було б набагато більше, бери б участь у конкурсі з самого початку - можна тільки уявити, скільки разів визнавали б найкращим Пеле, Гаррінчу, Рівеліно чи Зіко). У нульових свій останній на даний момент 'Золотий м'яч' виграє Англія з Майклом Оуеном (всього - 5) і Італія з Фабіо Каннаваро (всього - теж 5).

Далі з 'Золотим м'ячем' починається формений хаос. З 2010 по 2015 засновник призу France Football його не вручає, поступившись цією честю ФІФА. Потім усе повертається на свої кола. Тому можна вважати по-різному. Якщо без п'ятиріччя ФІФА, виходить, що з 2016 по 2019 лауреатами ставали Кріштіану Роналду (двічі), Ліонель Мессі та Лука Модріч. У 2021 році Мессі взяв 'Золотий м'яч' ще раз. За такого підходу у нас виходить, що Кріштіану (має ще перемогу в 2008) виборов 3 призи, що дає Португалії 5 у сумі (раніше його брали Ейсебіо і Луїш Фігу). І тоді переможцями перегонів націй стають Німеччина та Нідерланди зі своїми раніше здобутими 7 перемогами.

Але зазвичай таки 'Золоті м'ячі' ФІФА вважають. А в роки його існування (нагадаємо, 2010-2015) перемагали лише Мессі (4 рази) та Роналду (двічі). І тоді картина в гонці націй разюче змінюється. Аргентина завдяки своєму генію отримує сумарні 7 призів, Португалія завдяки своєму – також 7! В результаті, наша 'гонка націй' завершується дивовижно: одразу 4 країни мають у ній по 7 перемог.

А завтра таких країн може стати ще більше - якщо збудуться прогнози більшості експертів і 'Золотий м'яч'-2022 присудять Каріму Бензема. На даний момент Франція має 6 перемог у цьому конкурсі. Якщо вийде, як очікується, то на чолі списку націй в історії 'Золотих м'ячів' стоятимуть з 7 перемогами Німеччина, Нідерланди, Португалія, Аргентина та Франція. А за нами – трохи менш чудова трійка з 5 перемогами (Італія, Англія та Бразилія).

Втім, не поспішатимемо. Як знати - дивишся, журі візьме та й назве черговим переможцем Роберта Левандовського (якого вже два роки, на думку багатьох, незаслужено позбавляють призу). До речі, Польща ще 'Золотих м'ячів' не має – і у разі перемоги Левандовського стане 21-ю країною, в якої це вийшло. Серед них, як ми пам'ятаємо – і Україна з Андрієм Шевченком.