Пресконференція головного тренера «Шахтаря» Ігора Йовічевіча після перемоги над «Рухом» (1:0).

– Як оціните матч?
– Тактичний план був таким, що ми передбачали позиційну атаку на низький блок із виходами суперника в контратаку. І склад львів'ян підтвердив цей план ще перед матчем – Притула вийшов замість Таллеса, що означає чисту гру на контратаках. Для команди, яка будується, робить певні нові механізми, це може бути незручно, що й відбилося на полі: пройшли кілька разів контратаки в «Руха», але після наших помилок. Загалом ми були на їхній половині поля, шукали дірки в обороні, намагалися чітко переводити м'яч. Нам бракувало більшої кількості подач, щоб забити не першим темпом, а другим. І що ми зробили під час гола – це саме те, про що я говорив у перерві. Надто коли граєш у меншості, необхідно робити три-чотири паси в центрі, аби вийти на флангові позиції та подавати, – тоді другим темпом забиваєш, якщо не забиваєш першим. Уважаю, заслужено перемогли, хоч дуже важка була гра і незрозуміле суддівство, як на мене. Дуже незрозуміле. І це вже не вперше. Не знаю, з чим це пов'язано, але, гадаю, всі повинні аналізувати: я аналізуватиму свою гру, щоб ми були ще кращими та ефективнішими в наступних матчах, але хотілося б, щоб суддівський комітет теж аналізував свою роботу.

– Сьогодні, як і з «Кривбасом», забили лише в другому таймі. Чому так довго не виходить відзначитись?
– Працюємо над цим. Звичайно, хочеться відкривати рахунок раніше в таких матчах, де видно відразу план на гру, коли суперник ставить низький блок і діє від оборони, щоб зруйнувати твої атакувальні дії. Однак це не просто. Іноді й «Манчестер Сіті», й ПСЖ мають проблеми, закінчуючи матч 0:0. Гадаю, згодом ще додадуться в нас гравці на вінгерських позиціях, на зразок Шведа, Зубкова, які наберуть форму. Це вінгери, які можуть вирішувати в матчах через гру сам на сам, аби нам стало легше. Для тієї схеми та моделі гри, яку ми пропонуємо, це дуже і дуже важливо. Ще набере форму Траоре, який для нас може дуже успішно грати спиною, притримати м'яч, віддати пас на третього. Тож є футболісти, які перебувають не в оптимальній формі, а ми маємо через ігри набирати. І я впевнений, що це вийде – зробимо гарний колектив. Емоції, які вони показують на полі й на лавці, мене мотивують. Тому я дуже-дуже радію не лише трьом очкам, а й перемозі команди. Ми зробили колектив і кайфуємо від цього.

– Чи очікували, що «Рух», маючи чисельну перевагу, гратиме від оборони?
– Вони не могли грати в позиційну атаку, адже в нас склад такої якості, що ми діємо першим номером і в меншості. Це так. І це вже більше питання до тренера «Руха», проте мій план не змінився протягом гри. Можуть змінитись певні обставини, з'явитися деякі перепони, але моя мета є незмінною – контролювати гру. Однак ти можеш контролювати її і з м'ячем, і без м'яча. Ми в меншості стали в таку структуру, залишили свідомо лівий фланг порожнім, щоб їх трохи заплутати: був тільки Конопля, а Судакова запустили трохи під нападника, й суперник не мав референтної точки. Ми виманили їх на правий бік, через який, зрештою, і було забито гол – коли Бондар подав на Коноплю. Тож вийшло добре виконати план, однак мета лишалася незмінною – тільки перемога. Важко просто перемагати, а виграти поспіль і демонструвати гарний футбол – ще важче. І над цим ми працюємо.

– Ви на цьому стадіоні грали як футболіст, працювали як тренер. Що відчували, коли виходили на поле?
– Почувався як удома. Щойно зайшов на стадіон, і вже переповнили емоції – подивився на трибуни, на 16-й сектор. Це спогади, яких у мене ніхто не може забрати. Я можу працювати як професіонал в інших клубах, але того, що тут відчув, ніхто в мене не забере.

– Після матчу ви з командою зібралися в центрі поля та прокричали: «Хто ми? «Шахтар»!» Чи можна сказати, що це зародження традиції?
– Колектив є дуже важливим, важливо, щоб команда була амбітною, голодною. Тільки три-чотири футболісти вигравали чемпіонат тут, а всі інші не були чемпіонами. Ми голодні. І після періоду, коли «Шахтар» зробив свій статус бразильською командою, ми дістаємо зараз такий шанс, у такий непростий, воєнний час для України, що всі хлопці-українці мають нагоду. Так, вони не мають досвіду, вони можуть один тайм зіграти блискуче. Але мене запитують, чому не можемо зіграти так два тайми? Вони наразі набувають досвіду. Я той тренер, який дозволяє помилятися. По-перше, тому що я сам помиляюсь. А по-друге, я маю досвід роботи з молодими гравцями, і я знаю, якими вони можуть бути. Однак старші дають баланс. І мені подобається, як на лавці Пятов, Шевченко поводяться, як на полі Степаненко поводиться. Це була дуже важка гра, що могла завершитись перемогою «Руха». Ми виграли тут три очки, але, ще раз повторю, ми виграли й команду.

– Як оцінюєте гру новачків команди – Петряка, Зубкова та Шведа?
– Звісно, щодня вони додаватимуть. Жоден з них не в оптимальній формі. Так ситуація склалася, що всі перемови були після періодів, коли вони не грали. Або зазнали травм, як Зубков, що місяць-півтора не тренувався з «Ференцварошем». Той-таки Мар'ян Швед, який ще не розуміє нашої моделі гри та позиції, не грав останні 10 днів. Ситуація була такою. Траоре, як вам відомо, рік не грав. Хоча він є важливою для нас фігурою, проте не можна одразу його ставити після року з травмою. Тож ми, в принципі, зараз проходимо збори. Тому що з цими футболістами ми не проходили зборів ані в Нідерландах, ані у Словенії. І зараз у нас збори з тим посиленням, яке прийшло. Згодом зіграємось, але в них є менталітет, і це мені подобається як тренерові, тому з ними легко працювати. Додаватимемо й згодом станемо ще краще, домінуватимемо ще більше, і реалізація стане вищою.

– Незабаром перша гра Ліги чемпіонів з «Лейпцигом». Які маєте очікування?
– Це великий виклик для нас. Немає досвіду гри в Лізі чемпіонів, однак є мрія. І ми зробимо все можливе, щоб виграти цей матч. Знаємо, що і бюджет, і фінанси на їхньому боці: один Нкунку коштує як уся наша команда. Але у футболі все можливо. Є 90 хвилин, і вони повинні довести, що кращі цього дня. У футболі є важливими емоції, і ми кайфуватимемо, битимемось за «Шахтар», сподіватимемося й робитимемо все можливе для перемоги.