Головний тренер «Динамо» Мірча Луческу відповів на запитання представників ЗМІ напередодні матчу-відповіді третього кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів проти австрійського «Штурма».

- Ігровий ритм є важливою складовою, якої вашій команді зараз не вистачає. Як будете виходити із положення?
- Буде дуже важко, але не лише через те, що у нас немає офіційних матчів, а й через те, що з футболістами немає їхніх сімей, які перебувають в Україні, Румунії, Польщі. Ми маємо грати ці матчі, але так само футболісти мають бачити свої родини та дітей, проводити з ними час, але вони не мають такої можливості – ось це найважче. Вони мають продовжувати грати матчі, бо це їхня професія, мають досягати результатів, адже багато що залежить від того, що гравці показуватимуть на футбольному полі.

Ми граємо не на своєму стадіоні, без підтримки українських уболівальників. Ми проводимо заняття на тому ж самому полі, де тренується близько 200 дітей. Але ми маємо посміхатися, адже життя продовжується.

Крім того, ми майже позбавлені можливості робити трансфери. Кілька наших гравців залишили команду, зокрема, Вербич, де Пена, Вітіньйо та інші, тож ми продовжуємо тренуватися групою, яка залишилася та розраховувати на випускників динамівської академії. В нашій команді зараз усі українці плюс поляк Томаш Кенджьора, у якого дружина – українка, і вона вирішила залишитися в Україні, що для нас добре (посміхається).

- Рахунок 1:0 на вашу користь у першому матчі залишає високі шанси на додатковий час у матчі-відповіді…
- Я бачу проблему в іншому: ми грали з «Фенербахче» перший матч вдома, тепер зі «Штурмом», і якщо пройдемо далі, зіграємо з «Бенфікою» теж вдома. Це неправильно, адже суперники мають можливість зіграти на своєму полі 120 хвилин, а у нас такого шансу немає – це ще одна складність для нас. Дійсно, 1:0 – це не так багато, «Штурм» може відігратися, але, сподіваюся, до цього не дійде.

Непросто грати два додаткові екстра-тайми на чужому полі, бо, наприклад, уболівальники «Фенербахче» були неймовірними, вони створили чудову атмосферу на трибунах. А нас у номінально домашніх матчах підтримують лише жінки та діти, які виїхали з України до Польщі під час війни.

Звісно, для гравців важливо відчувати уболівальників позаду себе, які женуть їх уперед. Це ще одна велика проблема для тренера та гравців, які змушені грати у таких умовах. Але тим більш фантастичною буде перемога, ми будемо відчувати подвійну радість.