Iспит Скрипника, або Шведи під Полтавою
'Ворскла' чудово стартувала у Лізі конференцій. Перемога над шведським АІКом вийшла красивою, в чомусь навіть героїчною і точно знаковою. Terrikon.com аналізує її різноманітні аспекти...
Яскрава гра 'Ворскли' виглядає особливо привабливо на тлі позавчорашнього бляклого виступу 'Динамо'. Мірча Луческу знайшов виправдання своєму випадку, який може здатися цілком об'єктивним - катастрофічний недолік ігрової практики. Але ж у 'Ворскли' підготовчих матчів було ще менше, що не завадило їй зіграти натхненно та сміливо.
Втім, надто переоцінювати перемогу 'Ворскли' в суто спортивному плані теж не варто. У клубному рейтингу УЄФА між полтавцями та шведами - солідна дистанція ('Ворскла' стоїть там на 196-му місці, а АІК - на 259-му). Так, стокгольмський клуб - один із найсильніших у країні, минулого року посів у чемпіонаті Швеції 2-е місце, зараз йде на 3-му із крихітним відставанням від лідера. Але подивимося на те, як він востаннє виступав у єврокубках. Справа була у сезоні 2019/20. Як переможець національної першості, АІК був допущений до другого кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів, де не без зусиль переміг скромний вірменський 'Пюнік' (1:2, 3:1), а потім благополучно поступився словенському 'Марибору' 1:2, 3:2). Це перемістило АІК у кваліфікацію Ліги Європи, де йому знову-таки з колосальною напругою вдалося пройти 'Шериф' (1:1, 2:1), але, зустрівшись із реальною силою у вигляді 'Селтіка', він був битий нещадно (0: 2, 1:4).
Так що в його особі 'Ворскла' отримала дуже посереднього опонента, якого не варто було боятися. Хоча неприємності полтавцям шведи таки змогли завдати.
В принципі, 'Ворскла' впоралася з контролем суперника. Щоправда, дозволила йому двічі зрівняти рахунок, причому, що характерно - дала зробити це після схожих комбінацій з навісами праворуч, після яких м'яч судомно відбивався, легко діставався супернику, який просто розстрілював Дмитра Резника. Але, за великим рахунком, шведи особливої свободи на полі не мали. Але наприкінці матчу цілком могли здобути нічию - виручив Резнік, який потяг м'яч з-під поперечини на останній компенсованій хвилині.
'Ворскла' не грала офіційних матчів із грудня минулого року. Звичайно, це давалося взнаки. Безперечно, це знали шведи і, схоже, робили на це ставку, у другому таймі прагнучи за рахунок уважного контролю м'яча виснажити суперника. Але гості вистояли... Втім, ні, не гості - 'Ворскла' була номінальним господарем поля, нехай матч і проходив у Стокгольмi. Тож цілком можна сказати, що шведи програли під Полтавою.
Для Віктора Скрипника це був дебют у новій ролі. Йому вдалося одразу показати себе вмілим майстром своєї справи, розумно керуючи складом, роблячи заміни саме тоді, коли потрібно. Склад йому дістався, звичайно, розсмикнутий - 'Ворскла' пережила кілька втрат, у тому числі таких ключових виконавців, як естонець Йонас Тамм і бразилець Лукас Ранжел, тобто ослабленими виявилися найголовніші зони - перед своїми воротами і перед воротами суперника. Але якоїсь надто грандіозної проблеми це не створило, принаймні в атаці, куди вдалося придбати іншого бразильця - Марлісона. В обороні - інша справа, там залізного порядку не було, і обидва пропущені голи - тому підтвердження.
Тим не менш, 'Ворскла' в плані складу не виглядає бідною родичкою, за неї продовжує виступати найважливіший у її система люксембуржець Олів'є Тілль, а прихід досвідченого і класного вінгера Дениса Олійника виявився вкрай доречним як в ігровому, так і моральному плані (гравець пiшов з Фінляндії в Україну, незважаючи на опір свого колишнього клубу – суто через своє величезне бажання бути на батьківщині у такий непростий момент).
Знаковість перемоги 'Ворскли' теж знаходиться на цьому понятійному рівні і полягає насамперед у тому, що це перший міжнародний успіх українського футболу після початку війни. За ідеєю, почин мало зробити 'Динамо' з 'Фенербахче' - але, як ми вже знаємо, не вийшло. 'Ворскла' впоралася з цим завданням цілком, зігравши так самовіддано, ніби справді обороняла лінію фронту. На цьому наголосив і Скрипник після матчу: 'Як тільки я заглянув у роздягальню, подивився на них, то зрозумів, як вони сьогодні хотіли битися на полі - один за одного і за всю нашу країну!'
'Ворскла' хотіла перемогти – і вона перемогла. Звучить просто, але на полі все було не так однозначно. І у матчі-відповіді (він пройде на цьому ж стадіоні) легше не стане. З одного боку, український клуб адаптувався до штучного покриття 'Стокгольм Арени' та до специфічного шведського клімату. З іншого боку, АІК напевно подвоїть зусилля - відступати йому точно нікуди. Буде битва, в якій українцям потрібно вистояти, ще раз показавши силу духу.
І ми ж розуміємо, що це лише початок. Для того, щоб здійснити справжнє диво та стати учасниками групового турніру, полтавцям необхідно подолати ще два відбіркові раунди. І якщо у третій кваліфікації суперник маячить цілком посильний (швидше за все - північномакедонська 'Шкендія', яка вчора виграла у латвійської 'Валмієри' в гостях), то в останньому раунді полтавцям напевно дістанеться хтось набагато рейтинговіший. Загалом, від 'Ворскли' потрібно ще кілька подвигів наприкінці цього літа. Але початок було покладено вчора в Стокгольмі - і це потішило всю нашу країну.
