Можливо, це найоб'єктивніший бомбардирський рейтинг усіх часів і народів, бо він враховує лише голи, забиті в національних чемпіонатах. Адже єврокубки та збірні зараз грають частіше, тож сучасні форварди мають початкову перевагу над гравцями минулого. А у національних чемпіонатах матчів зараз приблизно стільки ж, скільки й 50 років тому. Terrikon.com склав рейтинг із цієї точки зору...

Пеле – 605 голів (1956 – 1977)

'Король футболу' провів унікальну кар'єру в 'Сантосi', де він залишався протягом 18 років, категорично відкидаючи пропозиції як європейських грандів, так і бразильських конкурентів. У результаті з ним 'Сантос' злетів до зірок. У цій команді Пеле забив левову частку своїх голів у національних чемпіонатах, лише на схилі кар'єри додавши ще 37 у Нью-Йорк Космос. У результаті Пепе став єдиною людиною в історії футболу, якій вдалося перетнути рубіж 600 забитих голів у національних чемпіонатах.

Абе Ленстра - 583 голи (1936-1964)

Перед нами - маловідома нині постать поза Нідерландів, яка, проте, у межах цієї країни відома навіть дітям. Це найкращий бомбардир чемпіонату країни всіх часів, більшу частину кар'єри (1936-1955) відіграв у скромному 'Херенвені', тому титулів так і не отримав. 'Футбол — це на 90 відсотків робота головою. На роботу ніг припадає лише 10 відсотків', - говорив Ленстра, і діяв відповідно.

Ромаріо – 525 голів (1985 – 2009)

А ось Ромаріо чимало, як кажуть, помотало різними клубами - їх у його кар'єрі було 10. На клубному рівні всі пам'ятають його в основному за феєричним сезоном 1993/94 у 'Барселоні', коли він забив 34 голи у 46 матчах. Але взагалі-то, найкращу результативність він розвинув перед цим у ПСВ (98 голів у 109 матчах). А клубом всього його життя, безумовно, став Васко да Гама - там він починав кар'єру, туди він повертався ще тричі, там і закінчив, подарувавши йому в сумі 85 голів.

Йозеф Біцан – 518 голів (1931 – 1955)

З цим австро-чехом, донедавна – найкращим бомбардиром в історії футболу, все дуже непросто. Його статистика є предметом запеклих дискусій, деякі експерти легко накидають йому сотню голів, існування яких неможливо ні підтвердити, ні спростувати. Чітко відображених у протоколах на рівні чемпіонатів Австрії та Чехословаччини виходить 518, з них більшість (414) – у празькій 'Славії'.

Ференц Пушкаш – 514 голів (1943 – 1966)

'Галопуючий майор' у своїй довгій кар'єрі зіграв лише за 2 клуби. До втечі з Угорщини в 1956 році він постійно був 'бійцем' 'Гонведа' (357 голів у 354 матчах). Після втечі, приставши до 'Реала', так і залишався там до кінця кар'єри, додавши на свій рахунок ще 157 голів. Найкращі за результативністю сезони у нього, звичайно, були по молодості в 'Гонведі', з них виділяються два: 1947/48 (50 голів у 31 матчі) та 1948/49 (46 голів у 28 матчах).

Кріштіану Роналду - 497 (2002 - ?)

Найкращий з діючих бомбардирів має всі можливості поповнити свій особовий рахунок – і, напевно, зробить це. Можна припустити, що він відіграє ще три сезони (сам він натякав на бажання залишатися в строю мінімум до 40 років). Тоді, з урахуванням його нинішньої результативності, він може додати ще голів 45-50 – тобто випередити у нинішньому рейтингу Ромаріо та вийти на 3-є місце.

Ліонель Мессі – 480 голів (2004 – ?)

Ймовірно, Мессі зіграє ще більше матчів, ніж Роналду, а отже – теоретично має більше шансів забити та випередити свого вічного конкурента. Втім, це йому не світить, якщо він збереже темпи попереднього сезону (6 забитих голів у чемпіонаті Франції за ПСЖ). Виглядає знущально мізерно порівняно з його найкращими часами в Ла Лізі (43 голи у 2014/15, 46 голів у 2012/13, нарешті, 50 голів у 2011/12).

Роберто Динаміт - 476 голів (1971 - 1993)

Карлос Роберто де Олівейра, відомий як Роберто Динаміт, був вкрай єршистою особистістю, що заважало йому у відносинах з тренерами збірної (на чемпіонат світу його взяли лише одного разу – у 1978, він забив там 3 голи). Але його репутація бомбардира завжди залишалася бездоганною. Переважну частину кар'єри він провів у Васко да Гамі (з найкоротшою перервою на Барселону), де і забив більшість своїх голів. Щоправда, тут треба враховувати, що вважалися голи за чемпіонат штату, а їх у загальному масиві голів Динаміту - більше половини.

Фернандо Пейротео – 455 голів (1937 – 1949)

Португальський феномен, абсолютна легенда 'Спортінга', до появи Ейсебіо - головний продукт національної футбольної системи. Що характерно, нащадок древнього аристократичного роду, у його предках були графи, віконти та губернатори Індії. Всю кар'єру провів у 'Спортінгу', без переходів та оренд. У нього траплялися просто унікальні сезони – наприклад, його перший професійний, 1937/38, коли він забив 34 голи у 14 матчах (середня результативність – 2.43 голи за гру). Або, наприклад, 1946/47 (43 голи у 19 матчах, середня результативність - 2.26). Закінчив кар'єру зарано – у 31 рік. Зіграй він ще хоча б сезонів 5, міг стояти на найвищих сходах нашого рейтингу.

Уве Зеєлер - 447 голів (1953 - 1978)

Ще один приклад абсолютної вірності клубу. Знаменитий німецький форвард, головний 'таргетмен' збірної ФРН до початку ери Герда Мюллера, він не знав іншого клубу, крім 'Гамбурга' (тільки після завершення кар'єри зіграв один офіційний комерційний матч за ірландський 'Корк Селтік'). Перший найкращий бомбардир Бундесліги (30 голів у 30 матчах в сезонi 1963/64). Неймовірно популярна особистість завдяки своїй чесності та скромності.