5 висновків із матчу Україна - Шотландія
Матч плей-офф чемпіонату світу проти Шотландії закінчився ідеально для України – не просто перемогою, але перемогою гарною. По ще не остиглих слідах Terrikon.com підбиває підсумки і робить висновки.
Петракову вдалося привести команду до повного ладу
Були дуже великі побоювання з приводу того, що збірна України, позбавлена справжнього ігрового досвіду, підійде до цього поєдинку у напіврозібраному стані. На щастя, нічого подібного не сталося. Зрозумілими йому (і невидимими нам) методами тренер добився вiд команди абсолютної працездатності. Більше того - вона виглядала навіть краще, ніж минулої осені, коли мала і практику, і тонус. Ймовірно, зіграв свою роль особливий моральний настрій, але навіть з огляду на це треба констатувати чудові ігрові кондиції України.
Призначення Петракова на головну збірну минулого літа оточили майже загальним скепсисом. Дуже багато хто сумнівався, що йому під силу керувати командою дорослих чоловіків зі своїми амбіціями та гонором. Вересневий інцидент із Малиновським це начебто підтверджував. Але Петраков упорався – і тепер можна сміливо сказати, що вони з командою становлять єдине ціле. Робота, яку він зробив у травні, може без жодного перебільшення бути названа видатною.
Такий рівень самовідданості у збірній України рідко побачиш
Бажання перемогти у нашої команди просто зашкалювало. Здається, гравцям справді дуже хотілося порадувати країну. За рівнем руху Україна (принаймні у першому таймі) помітно перевершила суперника, хоча від скоттiв якраз очікувалася якась надприродна рухливість. Приємно те, що це були осмислені, конструктивні переміщення. Згадайте, як Циганков у своiй штрафной (і не на своєму фланзі!) усунув найнебезпечніший прохід Енді Робертсона! Але особливо вражаючим був Андрій Ярмоленко - доки не скінчився запас сил, його можна було бачити скрізь: не лише на 'законному' правому фланзі атаки, а й ліворуч, і навіть в опорній зоні, і атаки суперника він неодноразово переривав.
Ярмоленко – це взагалі окремий випадок. Що б з ним не відбувалося в клубному житті - але, приїхавши до збірної, він стає іншою людиною, ніби припадає тут до якогось казкового джерела. І голи забиває чудові - той шедевр, який він нам подарував на 33-й хвилині, забути неможливо.
Півзахист підтвердив статус найкращої лінії команди
У моменті із цим голом, звичайно, був і інший герой – Руслан Малиновський. Пас на півполя, який він видав Ярмоленко, коментатор назвав геніальним - і це той рідкісний випадок, коли в словах наших коментаторів немає перебільшення. Малиновський здійснив дію світового рівня, що з лишком викупає ті дрібні помилки, яких він припускався по ходу матчу. Вкотре переконуєшся в тому, що півзахист України має справді дуже гарну якість.
Тут обов'язково треба відзначити чудову роботу Олександра Зінченка – може, не таку помітну, але фундаментальну. За матч він здійснив 86 дотиків м'яча – більше лише у Іллі Забарного, але то – центр захисту, там завжди дотиків вистачає. Тобто, бачимо, що через Зінченка атаки будувалися найчастіше (для порівняння: у Малиновського - 63 торкання, у Ярмоленка - 53). Зінченко здійснив 3 ключові паси (один з яких став гольовим), 2 проникні паси (більше всіх), 4 кроси (більше всіх разом із Циганковим). Він став абсолютно найкращим гравцем команди у підіграші, ще раз показавши Пепу Гвардіоле, яким корисним може бути у цій ролі.
Україна змогла позбавити Шотландію її козирів
Наша команда дуже активно зіграла у захисті, здійснивши набагато більше відборів (22 проти 14) та зумівши грамотно убезпечити центральну зону. Дуже добре діяли в повітрі, де до матчу особливо тривожною видавалась перевага шотландців. І хоча по верхових дуелях суперник таки нас перевершив (20 виграних поєдинків проти 15), але саме перед своїми воротами наші футболісти почувалися впевнено - у підсумку, обидва центральні захисники мають по 4 перемоги в повітрі.
Іншим важливим козирем шотландців перед матчем була гра на флангах. І якщо від Енді Робертсона ще іноді виходила загроза (все-таки виконавець він найвищого класу і повністю 'вимкнути' його складно), то правий фланг з Аароном Хіккі був просто 'з'їдений'. Взагалі, навіть у ті моменти, коли Шотландія наполегливо йшла вперед, підмінаючи нашу команду, головна загроза здебільшого виникала не завдяки її конструктиву, а через помилки Георгія Бущана, який провів дуже неоднозначний матч.
Шанси України потрапити до Катару різко підвищилися
Зрозуміло, що у будь-якому разі шанси нашої збірної на вихід у фінальну частину чемпіонату світу перемога над Шотландією підвищувала б удвічі. Але у разі важливий як кількісний, а й якісний контекст. Якщо Україна продемонструє таку саму гру, як у першій половині вчорашнього матчу, то її шанси перед матчем з Уельсом слід визнати такими, що зросли не в 2, а в 3 або навіть у 4 рази порівняно з тими, якими вони здавалися в травні. Команда Петракова здійснила справді серйозний еволюційний стрибок і конкурентоспроможна навіть на світовому рівні.
З Уельсом, звичайно, буде непросто - майже напевно складніше, ніж із Шотландією, бо це гнучкіша, різнобічна та адаптивна команда. Але ж ми й не очікували, що вихід на чемпіонат світу виявиться простим, правда?
