Заслуженный тренер Украины Мирон Маркевич поделился своим мнением о войне россии против Украины.

- В Украине война уже длится восемь лет, с 2014 года. Я тогда работал тренером Днепра и мы с футболистами постоянно ездили на передовую и помогали нашим воинам, потому что тогда вообще ничего не было, - говорит Маркевич в комментарии Футбол NEWS. - Благодаря нашим военным нам удалось тогда остановить войну и освободить большую часть территорий. Зона ОРДЛО все равно осталась. Это рано или поздно должно было взорваться. Так и получилось. Не хотят нам наши «братья» дать покоя. Они сами не живут и другим не дают. Меня это удивляет. Имея такую большую территорию и недра они не живут, а выживают.

- Мы должны наращивать наш военный потенциал, не давать им нигде спуска. Рано или поздно они уйдут отсюда. Я уже прожил жизнь и такого единства нашей нации, как сейчас, не видел никогда. Об этом мечтали мои родители. Я счастлив, что я дожил до того времени, когда в Украине есть нация. Рано или поздно мы все равно победим. Всех нас они не уничтожат, а мы постараемся это сделать, — заявил Маркевич.

Маркевич: Такої єдності нашої нації, як зараз, я не бачив ніколи – рано чи пізно ми переможемо

Заслужений тренер України Мирон Маркевич поділився своєю думкою про війну Росії проти України.

- В Україні війна вже триває вісім років, з 2014 року. Я тоді працював тренером Дніпра і ми з футболістами постійно їздили на передову та допомагали нашим воїнам, бо тоді взагалі нічого не було, – каже Маркевич у коментарі Футбол NEWS. - Завдяки нашим військовим нам вдалося тоді зупинити війну та звільнити більшу частину територій. Зона ОРДЛО все одно залишилася. Це рано чи пізно мало вибухнути. Так і вийшло. Не хочуть нам «брати» дати спокою. Вони самі не живуть та іншим не дають. Мене це вражає. Маючи таку велику територію та надра вони не живуть, а виживають.

- Ми маємо нарощувати наш військовий потенціал, не давати їм ніде спуску. Рано чи пізно вони підуть звідси. Я вже прожив життя і такої єдності нашої нації, як зараз, ніколи не бачив. Про це мріяли мої батьки. Я щасливий, що я дожив до того часу, коли Україна має націю. Рано чи пізно ми все одно переможемо. Усіх нас вони не знищать, а ми намагатимемося це зробити, — заявив Маркевич.