Витао: Было действительно страшно пережить все это в 22 года

Центральный защитник «Шахтера» Витао рассказал, что как пережил вторжение России в Украину.

«Было много, очень много неопределенности. Мы не представляли, сможем ли мы покинуть страну, и тем более, когда это произойдет. Это были очень тяжелые дни.

У меня хорошие отношения со всеми в команде. У нас всегда были потрясающие отношения. Но, без сомнения, сейчас мы гораздо более сплочены из-за случившегося. Мы с женой боялись, что наш сын, которому всего три месяца, будет голодным, захочет пить или замерзнет. И я думаю, что это был самый большой страх других родителей, которые также были там.

УЕФА и Украинская ассоциация футбола были главным ключом в процессе нашего выезда из Украины. Я благодарен командам обеих организаций. Без них, без сомнения, мы бы оттуда не выбрались. Было действительно страшно пережить все это в 22 года. Это было непросто.

На самом деле в Украине все очень сложно. Страна действительно нуждается в помощи, в то время как все слишком заняты, просто пытаясь пережить войну и нехватку еды, воды и электричества.

Что будет в моей карьере дальше? Трудно думать об этом сейчас, потому что я вернулся из очень страшного места. В то же время, сидеть просто так, не играть и не тренироваться, тоже может быть проблемой», - рассказал Витао.

* * *

Центральний захисник «Шахтаря» Вітао розповів, що як пережив вторгнення Росії до України.

«Було багато, дуже багато невизначеності. Ми не уявляли, чи зможемо ми залишити країну, і тим більше коли це відбудеться. Це були дуже тяжкі дні.

У мене добрі стосунки з усіма у команді. У нас завжди були чудові стосунки. Але, без сумніву, зараз ми набагато згуртованіші через те, що сталося. Ми з дружиною боялися, що наш син, якому лише три місяці, буде голодним, захоче пити чи замерзне. І я думаю, що це був найбільший страх інших батьків, які були там.

УЄФА та Українська асоціація футболу були головним ключем у процесі нашого виїзду з України. Я вдячний командам обох організацій. Без них, без сумніву, ми звідти б не вибралися. Було справді страшно пережити все це у 22 роки. Це було непросто.

Насправді, в Україні все дуже складно. Країна дійсно потребує допомоги, у той час як всі надто зайняті, просто намагаючись пережити війну та нестачу їжі, води та електроенегрії.

Що буде у моїй кар'єрі далі? Важко думати про це зараз, бо я повернувся зі страшного місця. Водночас, сидіти просто так, не грати і не тренуватися, теж може бути проблемою», - розповів Вітао.