Нападающий немецкой «Ганзы» Даниил Сикан рассказал о клубных делах и своем настроении по прибытии в сборную Украины.

- Чувствую себя хорошо, немного устал после дороги. Однако все хорошо, мне отдых не нужен, я готов на все сто, готовлюсь с хорошим настроением. Что касается «Ганзы», то мы удовлетворены тем, что сохранили место во Второй Бундеслиге, но результат последнего матча неутешителен, ведь мы проиграли. Однако у нас еще будет попытка в следующем сезоне сыграть лучше.

В клубе я уже освоился. Все ребята мне очень помогали с самого начала. Спрашивали, как дела, чем могут помочь мне и моей семье. Это меня поразило.

Ожидал ли я вызов в сборную? 50 на 50. Конечно, для меня это очень важно. Мы должны всей Украине доказать, что мы готовы и деремся за всю страну. У нас есть отличная возможность выйти на чемпионат мира.

Мои мама и бабушка сейчас остаются в Германии. Но очень много родственников находятся в Украине, очень переживаю из-за этого. Каждый день с ними общаюсь. У них каждый день сирены, очень тяжело. Вся страна надеется, что все будет хорошо. И мы победим – это сто процентов.

Сікан: Уся країна сподівається, що все буде добре. І ми переможемо — це сто відсотків

Нападник німецької «Ганзи» Данило Сікан розповів про клубні справи та свій настрій після прибуття до збірної України.

- Почуваюся добре, трішки втомився після дороги. Проте все гаразд, мені відпочинок не потрібен, я готовий на всі сто, готуюся з гарним настроєм. Щодо «Ганзи», то ми задоволені тим, що зберегли місце у Другій Бундеслізі, але результат останнього матчу невтішний, адже ми програли. Проте в нас ще буде спроба в наступному сезоні зіграти краще.

У клубі я вже освоївся. Усі хлопці мені дуже допомагали із самого початку. Запитували, як справи, чим можуть допомогти мені та моїй сім’ї. Це мене дуже вразило.

Чи очікував я виклику до збірної? 50 на 50. Звичайно, для мене це дуже важливо. Ми повинні всій Україні довести, що ми готові й б’ємося за всю країну. У нас є чудова можливість вийти на чемпіонат світу.

Мої мама та бабуся зараз залишаються в Німеччині. Але дуже багато родичів перебувають в Україні, дуже переживаю через це. Кожного дня з ними спілкуюся. У них щодня сирени, дуже тяжко. Уся країна сподівається, що все буде добре. І ми переможемо — це сто відсотків.