Бывший защитник «Динамо» Владислав Ващук - об участии в Кубке Помощи Украине, организованном ФК «Рух».

«Я просидел 15 дней в Гостомеле, выбрался и понял, что должен помогать людям. Да, как мне люди помогали. Я был с двумя детьми, еды было всего на три дня, но, повторюсь, просидели мы две недели и выжили благодаря человеческой доброте и неравнодушию. Теперь же решил поучаствовать в благотворительном турнире, целью которого является собрать средства на дыхательный аппарат для больницы. В это время никто не должен оставаться в стороне.

Турнир удался, увидел старых друзей. Мы пообщались, я где-то немного отвлекся. Когда ты постоянно живешь в страхе, это переходит в негатив. Враг заставляет нас думать в таком русле, но нам нужно быть сильными, верить в победу. Следовательно, хотел бы поблагодарить Григория Козловского за такую ​​красоту, какую увидел в Академии, и за его внимание к будущему Украины. Мы играем в футбол, показываем пример детям, что они тоже должны играть и получать удовольствие от жизни. Мы должны делать все возможное, чтобы наши дети это удовольствие получили».

Владислав Ващук: В цей час ніхто не має залишатись осторонь

Колишній захисник «Динамо» Владислав Ващук – про участь у Кубку Допомоги Україні, організованому ФК «Рух».

«Я просидів 15 днів у Гостомелі, вибрався і зрозумів, що маю допомагати людям. Так, як мені люди допомагали. Я був з двома дітьми, їжі було лише на три дні, але, повторюсь, просиділи ми два тижні і вижили завдяки людській доброті і небайдужості. Тепер же вирішив взяти участь у благодійному турнірі, метою якого є зібрати кошти на дихальний апарат для лікарні. В цей час ніхто не має залишатись осторонь.

Турнір вдався, побачив старих друзів. Ми поспілкувались, я десь трохи відволікся. Коли ти постійно живеш у страху, це переходить у негатив. Ворог примушує нас думати у такому руслі, але нам потрібно бути сильними, вірити у перемогу. Відтак, хотів би подякувати Григорію Козловському за таку красу, яку побачив на академії, і його увагу до майбутнього України. Це правильна річ. Ми граємо у футбол, показуєм приклад дітям, що вони теж мають грати і отримувати задоволення від життя. Ми маємо робити усе залежне, щоб наші діти це задоволення отримали».