Защитник «Шахтера» и национальной сборной Украины Валерий Бондарь рассказал о своем отношении к войне, волонтерстве и вере в победу.

– Валерий, продолжается борьба Украины с российской агрессией. Как ты воспринимаешь все происходящее?
– Прежде всего хотел бы выразить огромную благодарность ВСУ и участникам территориальной обороны за их мужество и волю к победе. Ведь именно благодаря им армия страны-агрессора не смогла осуществить свои планы и была остановлена на всех направлениях. Молимся за наших ребят! Происходящее воспринимаем очень тяжело. Никто не мог предположить, что в XXI веке подобное случится. Я и моя семья очень переживаем и надеемся, что этот кошмар как можно скорее закончится. Мы осуждаем агрессию со стороны России. На нашей стороне правда, мы находимся на своей земле, весь здравомыслящий мир с нами. Люди по всей Европе выходят на улицы и поддерживают украинцев. Это главные факторы, которые приближают нас к цели. А цель наша – мирное небо над головой в нашей любимой независимой Украине.

– Как для тебя началась война? Какой была первая реакция?
– 24 февраля в 5 утра мы с женой проснулись от взрывов в Киеве, и буквально в эту же минуту нам начали звонить родители из Харькова и Днепра. Все мы в один голос сказали: война началась. Были очень напуганы, но старались не паниковать. Больше переживали за родителей. Накануне догадывались, что может что-то начаться, но до последнего не верили во все это. Да и сейчас сложно осознавать, что такое происходит в цивилизованном мире.

– Насколько внимательно следишь за ситуацией в стране? О чем говорите с партнерами по команде?
– Конечно, регулярно смотрю и читаю новости, со многими ребятами мы всегда на связи. Поддерживаем друг друга, интересуемся, все ли в безопасности. Обсуждаем только данную ситуацию – сейчас сложно думать и говорить о чем-то другом. Но самое главное, чтобы все были в безопасности, были живы и здоровы. Очень в это верим и на это надеемся.

– Как сейчас живет ваша семья? Знаем, что вы оказываете гуманитарную помощь.
– Наша семья сейчас разбросана по разным местам: мы с женой – в одном городе, родители, братья, сестры – в других. Пытаемся максимально помогать солдатам: покупаем все необходимое. В общем, занимаемся волонтерством и всячески стараемся помогать беженцам, детям, пенсионерам, животным. Покупаем продукты питания, средства гигиены, одежду и другие необходимые вещи, отправляем это все в горячие точки Украины. Каждый сейчас может помочь: кто-то физически, кто-то информационно, кто-то психологически, кто-то материально. Считаю, каждый должен помогать, как может, и, так сказать, воевать на своем фронте. И уж точно нельзя стоять в стороне, сложив руки. Украинцы уже показали, что вместе мы – сила! И победа будет за нами!

– Какие слова ты хотел бы сказать всем украинцам в это непростое время?
– До сих пор трудно в это поверить, но война продолжается уже 19 дней. Весь мир смотрит на то, как героически обороняет свои земли украинский народ и украинская армия. Мы стали героями в глазах всего мира. И хочется сказать спасибо каждому: волонтеры, работники коммунальных служб, пожарные, медики – все граждане нашей страны как одно целое противостоят тотальному злу. Я уверен, что единство нации приведет нас к победе и каждый украинец обретет счастье. Слава Україні!

Валерій Бондарь: Єдність нації призведе до перемоги і кожен українець знайде щастя

Захисник «Шахтаря» та національної збірної України Валерій Бондар розповів про своє ставлення до війни, волонтерства та віри у перемогу.

– Валерію, триває боротьба України з російською агресією. Як ти сприймаєш все, що відбувається?
– Насамперед хотів би висловити величезну подяку ЗСУ та учасникам територіальної оборони за їхню мужність та волю до перемоги. Адже саме завдяки їм армія країни-агресора не змогла здійснити свої плани та була зупинена на всіх напрямках. Молимося за наших хлопців! Те, що відбувається, сприймаємо дуже важко. Ніхто не міг припустити, що у ХХІ столітті подібне трапиться. Я і моя сім'я дуже переживаємо і сподіваємося, що цей кошмар якнайшвидше закінчиться. Ми засуджуємо агресію із боку Росії. На нашому боці правда, ми знаходимося на своїй землі, весь розсудливий світ із нами. Люди по всій Європі виходять на вулиці та підтримують українців. Це головні чинники, що наближають нас до мети. А ціль наша – мирне небо над головою у нашій улюбленій незалежній Україні.

– Як для тебе розпочалася війна? Якою була перша реакція?
– 24 лютого о 5 ранку ми з дружиною прокинулися від вибухів у Києві, і буквально цієї ж хвилини нам почали дзвонити батьки з Харкова та Дніпра. Усі ми в один голос сказали: війна почалася. Були дуже налякані, але намагалися не панікувати. Більше переживали за батьків. Напередодні здогадувалися, що може початися щось, але до останнього не вірили в це все. Та й зараз складно усвідомлювати, що таке відбувається у цивілізованому світі.

– Наскільки уважно стежиш за ситуацією в країні? Про що говорите із партнерами по команді?
– Звичайно, регулярно дивлюся та читаю новини, з багатьма хлопцями ми завжди на зв'язку. Підтримуємо один одного, цікавимося, чи всі у безпеці. Обговорюємо лише цю ситуацію – зараз складно думати та говорити про щось інше. Але найголовніше, щоб усі були у безпеці, були живі та здорові. Дуже віримо в це і на це сподіваємося.

– Як зараз живе ваша сім'я? Знаємо, що ви надаєте гуманітарну допомогу.
– Наша сім'я зараз розкидана по різних місцях: ми з дружиною – в одному місті, батьки, брати, сестри – в інших. Намагаємось максимально допомагати солдатам: купуємо все необхідне. Загалом займаємося волонтерством і всіляко намагаємось допомагати біженцям, дітям, пенсіонерам, тваринам. Купуємо продукти харчування, засоби гігієни, одяг та інші необхідні речі, відправляємо це все у гарячі точки України. Кожен зараз може допомогти: хтось фізично, хтось інформаційно, хтось психологічно, хтось матеріально. Вважаю, кожен має допомагати, як може, і, так би мовити, воювати на своєму фронті. І вже точно не можна стояти осторонь, склавши руки. Українці вже показали, що разом ми – сила! І перемога буде за нами!

– Які слова ти хотів би сказати всім українцям у цей непростий час?
– Досі важко у це повірити, але війна триває вже 19 днів. Весь світ дивиться на те, як героїчно обороняє свої землі український народ та українська армія. Ми стали героями в очах усього світу. І хочеться сказати спасибі кожному: волонтерам, працівникам комунальних служб, пожежникам, медикам – усі громадяни нашої країни, як одне ціле, протистоять тотальному злу. Я впевнений, що єдність нації приведе нас до перемоги і кожен українець знайде щастя. Слава Україні!