22 роки з бразильцями: як проект Луческу перетворився на проект Шахтаря

Чи знали ви, що цього сезону Шахтар встановив клубний рекорд за кількістю бразильців у складі? А це факт. Наразі контрактами з Шахтарем пов’язані 15 представників цієї прекрасної майже в усіх відношеннях країни. Стільки ще ніколи не було. Майже стільки — так.
Terrikon.com відстежує історію цього питання. ..
За точку відліку візьмемо сезон 2004/05 — перший із Мірчею Луческу. Окремих бразильців купували й раніше (Брандао тощо), але систематичним це стало лише після появи в Донецьку румунського Містера. І ось, у тому його першому сезоні ми бачимо в Шахтарі шістьох представників великої футбольної нації — своєрідну "внутрішню банду" на чолі з Матузалемом (Жадсон, Елано, Іван, Батіста). Тоді здавалося, що це багато, непомірно багато. Але то був лише початок.
Ця квота більш-менш підтримувалася протягом перших сезонів Луческу. Хтось приходив (Фернандіньо, Луїс Адріано, Вілліан, Ілсіньо), від когось позбувалися, хтось йшов сам, з більш-менш добрими почуттями (Матузалем, Елано). У тріумфальному сезоні 2008/09 Шахтар мав у своєму складі сімох бразильців (Жадсон, Фернандіньо, Вілліан, Луїс Адріано, Ілсіньо, Леонардо та незламний Брандао, для якого, втім, цей сезон виявився останнім у помаранчево-чорних кольорах).
Переконавшись у ефективності свого курсу на бразильськi півзахист і атаку, Луческу ще трохи посилив темп придбань. Як наслідок, сезон 2011/12 став історичним — вперше кількість бразильців сягнула 10. До придбаних двома роками раніше Дугласу Кости та Алексу Тейшейри приєдналися Дентіньо й Алан Патрік, а ще залишалися в Донецьку Фернандіньо, Жадсон, Луїс Адріано, Ілсіньо. Це був класний склад, можливо — найкращий в історії клубу. І знову-таки, здавалося, що розумний бразильський максимум уже досягнуто. Але виявилося — знов ні.
В останньому мирному сезоні кількість бразильців сягнула 12, із приходом таких гравців, як Тайсон, Ісмаїлі, Фред, Бенранд, Веллінгтон Нем. У Шахтаря з’явилася нова тактика: кількох не найпотрібніших віддавати в оренду — у надії, що вони після повернення через рік-другий заповнять лакуни, які постійно утворюються у складі. І зрештою, почнуть грати. Як правило, так і виходило, хоча й не у всіх (згаданий вище Веллінгтон Нем, наприклад, у підсумку виявився абсолютно безнадійним варіантом).
Уся ця бразильська піраміда, збудована, здавалося, на століття, похитнулася й ледь не обвалилася влітку 2014 року, коли Шахтарю довелося покинути рідне місто і все зависло в невизначеності. Була групова спроба втечі з боку кількох легіонерів. Але, на подив багатьох, система виявилася настільки міцною, що витримала й цей нелюдський удар. Та що там витримала — ще й продовжила зростати! У сезоні 2014/15 бразильський легіон Шахтаря налічував 13 осіб. До команди продовжували приєднуватися (Марлос, Марсіо Азеведо), і вже ніхто масово не втікав.
Щоправда, незабаром дехто все-таки покинув лави "гірників" (улюбленець Луческу Луїс Адріано, наприклад, або Дуглас Коста, або Алекс Тейшейра, якого продали за баснословну суму), але це не призвело до розпаду структури — вона зберігала гнучкість і приблизно колишню чисельність. Ніколи більше, аж до фатального 2022 року, кількість бразильців у Шахтарі не опускалася нижче 10 (інша справа, що не всі вони активно грали або взагалі перебували у розпорядженні тренерів).
А в сезоні 2018/19 рекорд — 13 осіб — було повторено. Тоді склад отримав одну з найпотужніших бразильських ін’єкцій: Майкон, Фернандо, Маркіньос Сіпріано, Маркос Антоніо, Тете — плюс дещо досвідченіший Жуніор Мораес, який потрапив до команди дещо іншими шляхами. Це задумувалося як справжня "нова хвиля", яка загалом не дала великого ефекту, хоча окремі її елементи заграли на дуже високому рівні.
У розпорядженні Роберто Де Дзербі на початку сезону 2021/22 опинилося 12 бразильців. Це була дуже багатообіцяюча суміш, з якої тренер європейського класу збирався виліпити щось надзвичайно цікаве. Тут були навіть гравці, які пройшли школу топ-клубів (Марлон, Давід Нерес) — тобто, взяті прямо звідти. Дійсно, міг би вийти найкращий Шахтар усіх часів і народів. Але втрутилася війна — і тепер можна лише гадати, яке творіння вийшло б з-під рук Де Дзербі...
Здавалося, що вже тепер Шахтар назавжди покінчив зі своїми бразильськими фантазіями. І справді, реальний склад влітку та восени 2022 року наповнився українцями. Права власності на багатьох легіонерів клуб зберігав, але суто номінально. Втім, деяких через якийсь час все-таки вдалося повернути (Педріньо, Марлона). Але на той момент Шахтар уже повернувся на бразильський шлях — знайшовши формат проведення чемпіонату України та сприйнявши реалії воєнного часу, клуби УПЛ отримали можливість будувати перспективу. І донецький клуб взявся за своє...
Бразильські придбання відновилися в сезоні 2023/24. Окремі приклади (насамперед Кевіна) свідчили, що Шахтар, як і раніше, залишається чудовим трампліном до Європи для молодих легіонерів. І в Шахтарі знову почала формуватися бразильська колонія, яка зрештою розрослася до 15 осіб. Зараз у ній є й гравці, яких вболівальники ще практично не бачили (Райан Роберто, Бруніньо, Габріель Карвальо), а є й такі, які вже стоять на порозі великого європейського футболу (Ізакі, Аліссон, Марлон Гомес). Кого тут тільки немає — як у старі добрі часи!
